Дисципліна – це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль. Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителями і дітьми.  Необхідно враховувати що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.
                                                                Учителю на замітку: 

• якщо знаю, що знаю мало, зроблю все, щоб знати більше;
• шукай хороше в кожній дитині й дорослому – погане завжди зверху;
• умій усе бачити і все чути, але вмій робити вигляд, що нічого не помічаєш;
• учитель – арбітр, консультант, режисер, друг;
• знай закон дзеркальності – який ти, такий і твій клас;
• будь чесним із дітьми, не обіцяй того, чого не зможеш виконати, не викручуйся не обманюй. Якщо припустився помилки, визнай її;
• примітивний той учитель, що не має почуття гумору. Гумор – посланець правди;
• критикуй дітей не з задоволенням, а з болем;
• ніколи не кричи на дітей, бо це ознака твого безсилля;
• пам’ятай: тихий переконливий тон, впливає більше, ніж крик;
• не сердься довго на дитину. Це не професійно. Вмій прощати;
• будь з дітьми разом, поруч але трохи попереду;
• терпіння і труд – усе перетруть.

МЕНШЕ СЛІВ

Чим менше слів – тим сильніший ефект. Будьте лаконічними. Коли людина говорить багато і швидко, це видає її хвилювання та нерішучість. Коли ви говорите коротко і по суті, це свідчить про підготовленість та впевненість у собі. Використовуйте прості синтаксичні конструкції та виражайте свої думки просто і зрозуміло. Так потрібна інформація не загубиться серед зайвих фраз. 

НЕ НАМАГАЙТЕСЯ ПЕРЕКРИЧАТИ УЧНІВ

Покажіть, що говоритимете лише тоді, коли в класі буде повна тиша. Так ви продемонструєте, що не збираєтеся ні з ким змагатися за увагу. Що вам вирішувати, хто коли говоритиме. Інколи для цього потрібно зупинитися та перерватися на півслові. Повторити ще раз, ще більше скорочуючи фразу та збільшуючи час паузи. І так до моменту, доки учні не втихомиряться. 

НЕ ДОЗВОЛЯЙТЕ ВТЯГУВАТИ СЕБЕ У СУПЕРЕЧКУ

Не дозволяйте втягувати себе у діалог, який не стосується теми. Це особливо актуально, коли учитель робить зауваження, а учень «виправдовується» або починає сперечатися. Не відповідайте на «аргументи», повторіть власну вимогу чи зауваження. Звучить дещо безкомпромісно, але це ваше рішення і ви в ньому впевнені. Ваше завдання – відновити дисципліну.

МОВА ТІЛА

Вимагати тишини можна не лише словами, а й жестами чи поглядом. Щоб підкреслити важливість певних слів, поверніться до співрозмовника усім тілом. Дивіться у вічі, злегка нахиліться (цей жест свідчить про те, що у вас все під контролем). Коли даєте завдання, стійте на одному місці. Не потрібно жестикулювати, краще скласти руки за спину. І не відволікайтеся на сторонні справи. 

НЕ ПІДВИЩУЙТЕ ГОЛОС

Коли вчитель втрачає контроль над класом, перший імпульс – підвищити голос, перекричати учнів. Насправді підвищення голосу свідчить про хвилювання та страх, і учні це дуже тонко відчувають. Інколи провокують ще більше. Щоб втримати увагу, краще говорити повільніше і тихіше. Знижуйте голос. Нехай учні в прямому сенсі цього слова прислуховуються до вас.