Персональный сайт Семенової І.В.

STEM- освіта

semenova20015 — Mon, 14 Aug 2017 12:10:42 GMT

STEM-освіта ( Science, Technology, Engineering, Math, що в перекладі означає наука, технології, інженерія та математика) – це низка чи послідовність курсів або програм навчання, яка готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять.

Чим STEM відрізняється від звичайної школи?

Змінюється звична для нас форма викладання, коли урок побудований навколо вчителя. За STEM методикою, в центрі уваги знаходиться практичне завдання чи проблема. Учні вчаться знаходити шляхи вирішення не в теорії, а прямо зараз шляхом спроб та помилок.

Крім того, вже починаючи з ранніх етапів навчання, у класі використовуються спеціалізовані інструменти: наприклад програми з комп’ютерної анімації. Зазвичай діти починають знайомство з такими програмами на перших курсах університету, але за методикою STEM – вже у старшій школі. Основний фокус нових стандартів – на розуміння і застосування знань, а не на запам’ятовування основних фактів.

Основні підходи до викладання курсу шкільних дисциплін

проектно-орієнтований,
проблемно-орієнтований,
практико-орієнтований

Всі ці підходи передбачають участь у проектній діяльності як основу для набуття практичних навичок і формування професійних компетенцій шляхом застосування методик навчання, що базуються на досвіді інших інженерних дисциплін.

Чого навчати?

критично мислити;
спостерігати;
проектувати;
опрацьовувати дані (включаючи комп’ютерну обробку): аналізувати, робити висновок;
проводити експерименти та лабораторні роботи;
створювати інтерактивні моделі;
конструювати.

Як навчати?

Фокусувати увагу на формуванні практичних знань, умінь, навиків.

Пріоритетний метод - метод проектів.

Опиратися на підтримку в онлайн-середовищі: науково-популярні канали на Youtube, WEB – 2,0 (онлайн-карти, схеми, діаграми, інструменти ведення проектів та співробвтництва)

Практикувати метод перевернутого навчання, DIY-підхід (робототехніка, мейкерство).

Структура уроку повинна включати

основні предметні знання + узагальнені (наскрізні) поняття + наукові і інженерні навики

12 аспектів творчого мислення

semenova20015 — Sun, 13 Aug 2017 21:20:01 GMT

«Уява важливіша, ніж знання. Знання обмежуються всім тим, що ми знаємо і розуміємо зараз, а уява охоплює увесь світ, і все, що коли-небудь ми будемо знати і розуміти»

Cвоїми знаннями поділився Майкл Мікалко (Michael Michalko) - офіцер, який створив команду спеціалістів та науковців для дослідження методів винахідницького мислення. Вже маючи за плечима низку бестселлерів, співпрацю з великими корпораціями та державними установами, він сформулював 12 аспектів творчого мислення, яким зазвичай не навчають

1. Ви - творча особистість. Творча людина - це не особливий вид людини, у кожного з нас є творчий потенціал. Кожен народжується творцем. Єдина відмінність між творчими та нетворчими людьми - це віра. Творчі люди впевнені, що вони є такими. Люди, які вважають, що вони не здатні нічого створити, ніколи і не зможуть цього. Якщо Ви - особистість з певними переконаннями та ідеями, ви будете зацікавлені у пошуці навичок, необхідних для того, щоб поділитися ними з навколишнім світом. Саме тому люди, які переконані, що вони мають творчий потенціал, незмінно стають творцями.Якщо Ви не вважаєте себе творчою людиною, то Ви не відчуваєте необхідності дізнатися як стати такою, і просто нічого не робите. Реальність цієї ситуації полягає у тому, що ваша віра у відсутність творчого потенціалу забороняє спробувати щось нове. Коли хтось говорить Вам, що він не має ніякого творчого потенціалу та здібностей, то Ви розмовляєте з людиною, яка не має ніякого інтересу до життя і навіть не буде робити зусилля, щоб стати творчим мислителем.

2. Творче мислення - це робота. Перш за все, необхідно мати пристрасть і прагнення для того, щоб повністю зануритися у процес створення нових та різноманітних ідей. Крім того, для досягнення своєї мети, незважаючи на усі негаразди, потрібне терпіння.Всі творчі генії працюють пристрасно та жорстко, створюючи неймовірну кількість ідей, більшість з яких є поганими. Наприклад, більшість поганих віршів була написана саме великими поетами, а не другорядними.У Томаса Едісона було 3000 різноманітних ідей відносно систем освітлення до того, як він зміг їх оцінити за критеріями практичності та економічності. Вольфганг Амадей Моцарт написав більше шестисот музичних творів, у тому числі сорок одну симфонію і близько сорока з гаком опер та мес за своє коротке творче життя. Рембрандт намалював близько 650 картин і 2000 малюнків, а Пікассо створив більш ніж 20000 робіт. Шекспір написав 154 сонета. Деякі з них були шедеврами, деякі були не краще, ніж будь-які, написані його сучасниками, а деякі були відверто поганими.

3. Ви повинні пройти певний шлях створення ідеї. Під час створення ідеї, Ви поповнюєте нейромедіатори, пов'язані з генами. Вони ж у даний час вмикаються та вимикаються у відповідь на те, що робить ваш мозок, який, у свою чергу, відповідає на ці виклики. У процесі створення нових ідей, мозок активізується за рахунок збільшення числа контактів між нейронами. Чим більше разів Ви намагаєтеся створити ідеї, тим частіше Ви активізуєте мозок та розвиваєте творчі здібності.Якщо Ви хочете стати художником, і малюєте по одній картині в день, то Ви ним станете. Скоріше всього, Ви не зможете стати новим Вінсентом Ван Гогом, але абсолютно точно Ви будете більшим творцем, ніж людина, яка ніколи цього не спробувала.

4. Ваш мозок - не комп'ютер .Ваш мозок являє собою динамічну систему, яка розвиває певні моделі діяльності, а не обчислює їх, як комп'ютер. Він розвивається за допомогою творчої енергії та зворотнього зв'язку від реального або вигаданого досвіду.Ви можете синтезувати досвід, буквально створивши його у своїй уяві. Людський мозок не може відрізнити «актуальний» досвід від того, який був яскраво і докладно уявлений. Це відкриття є саме тим, що дозволило Альберту Ейнштейну провести свої експерименти з уявними сценаріями, які призвели до його революційних ідей про простір та час. Наприклад, одного разу він уявив, що закохався. Потім він уявив собі зустріч із жінкою, в яку він закохався два тижні потому. Це призвело до створення ним теорії безпричиності (theory of acausality).

5. Не існує однієї правильної відповіді. Реальність неоднозначна. Аристотель казав, що це або А, або не-А і воно не може бути обидвома відразу. Небо - блакитне або не блакитне. Це є прикладом чорно-білого мислення у той час, коли небо має мільярди різних відтінків. Промінь світла є хвилею або не хвилею (А або не-А). Але фізики виявили, що світло може бути як хвилею, так і часткою, все залежить тільки від точки зору спостерігача. Єдина визначеність у житті - це невизначеність.Коли у вас з'явилася нова ідея, не піддавайте її зразу ж цензурі. Ніщо так швидко не вбиває креативність, ніж самоцензура ідей під час їх створення. Подумайте про усі ваші ідеї як можливості та генеруйте їх стільки, скільки зможете, перш ніж вирішите яку потрібно вибрати.

6. Ніколи не зупиняйтеся на вашій першій гарній ідеї. Ви повинні завжди прагнути знайти кращу та продовжувати пошуки, поки не знайдете ще кращу. У 1862 році Філіп Рейс (Johann Philipp Reis) продемонстрував свій винахід, який міг передавати музику по проводах. Він хотів поліпшити цей винахід та удосконалити його до телефону, який зможе передавати мову. Кожен експерт зв'язку у Німеччині відмовляв його від внесення будь-яких поліпшень, бо за їх словами телеграф був вже достатньо добрим пристроєм. Ніхто б не купував або не використовув телефон у той час. Десять років потому, Олександр Грехем Белл(Alexander Graham Bell) запатентував телефон.Томас Едісон завжди перестрибував від однієї ідеї до іншої під час своєї роботи. Його творчі задумки були дуже різноманітніми: від експериментів з телефоном (передача звуку) до фонографа (запис звуків) і, нарешті, до рухомих зображень (запис фотографій).

7. Очікуйте, що експерти будуть негативними. Чим більше експертною та спеціалізованою стає людина, тим більше її мислення звужується і тим більше вона стає зацикленою на підтвердженні того, що вважає абсолютно правильним та достовірним. Отже, коли такі люди стикаються з новими та різними ідеями, їх увага буде зосереджена на відповідністі.Чи відповідає це тому, що я знаю або ні? Якщо ні, то фахівці проводять весь свій час доводячи та пояснюючи, чому це не може бути зроблено і чому це не може cпрацювати. Вони не будуть шукати способи для того, щоб змусити ідею працювати, бо це призведе до виявлення того, що ідеї та поняття, які вважаються експертами абсолютними, не є абсолютними взагалі.

8. Довіряйте своїм інстинктам. Не дозволяйте собі зневіритися. Альберта Ейнштейна вигнали зі школи, тому що його поведінка негативно впливала на серйозних студентів. Він не здав вступні іспити в університет і був змушений відвідувати школу торгівлі протягом одного року тільки для того, щоб його зарахували в неї. Він став єдиним у своєму випускному класі, хто не отримав посаду викладача, оскільки не було жодного професора, хто б дав йому рекомендацію. Один професор сказав про Ейнштейна, що той був «найбільш ледачою собакою» в університеті.Батькам Бетховена колись сказали, що їх син занадто дурний для того, щоб стати композитором. Колеги Чарльза Дарвіна називали його дурнем і вважали, що він займається «безглуздими експериментами» під час написання теорії біологічної еволюції. Уолт Дісней був звільнений зі своєї першої роботи у газеті, тому що «йому не вистачало уяви».Томас Едісон отримав тільки два роки формальної освіти, був повністю глухий на одне вухо і погано чув іншим, його звільнили з роботи рознощика газет, а потім із посади телеграфіста. Але навіть сьогодні саме він вважається найвідомішим винахідником в історії США.

9. Невдачі просто не існує. Кожен раз, коли Ви намагаєтеся щось зробити і у Вас не виходить, Ви не потерпаєте невдачу. Ви просто виявили те, що не працює. Завжди запитуйте себе: «Що я дізнався про те, що не працює?», «Чи може це пояснити те, що я не мав наміру пояснити?» та «Що я виявив з того, що не ставив за мету з'ясувати?». Кожен раз, коли хтось говорить Вам, що ніколи не помилявся, Ви розмовляєте з кимось, хто ніколи не пробував нічого нового.

10. Ви не бачите речі такими, якими вони є; Ви їх бачите такими, якими їх уявляєте. Інтерпретуйте свій власний досвід. Всі переживання є нейтральними. Вони не мають ніякого сенсу. Ви надаєте їм значення, коли вибираєте як їх інтерпретувати. Якщо Ви священик, то Ви бачите доказ Бога у всьому. Якщо Ви атеїст, то Ви бачите відсутність Бога скрізь.IBM дослідили, що ніхто у світі не володіє персональним комп'ютером та інтерпретували це як відсутність потреб ринку. Білл Гейтс та Стів Джобс, які у свій час покинули коледж, так і не отримавши вищої освіти, подивилися на ту ж саму відсутність персональних комп'ютерів як на прірву величезних можливостей.Одного разу помічник Томаса Едісона запитав його, чому він не зупиняється у своїх дослідах та не здається. Помічник сказав: «Врешті-решт, Ви не змогли нічого віднайти 5000 разів». Едісон подивився на нього і сказав, що він зовсім не розуміє про що іде мова і що саме помічник вважає за невдачу, та промовив: «Я тільки виявив 5000 речей, які не працюють».Пам'ятайте, що саме Ви створюєте власну реальність, коли вирішуєте, як інтерпретувати свої переживання.

11. Завжди аналізуйте проблему. Ніколи не довіряйте своїй першій точці зору щодо проблеми, тому що вона буде занадто упередженою Вашим звичайним способом мислення. Звертайте на неї увагу з різних точок зору та пам'ятайте, що геній дивиться на проблему під таким кутом, під яким ще ніхто цього не робив.Подумайте про різні способи її аналізу. Напишіть постановку задачі кілька разів, використовуючи різні слова. Приміряйте на себе роль іншої людини. Наприклад, як би поглянули на вашу проблему Пабло Пікассо, або Джордж Паттон? Намалюйте її, зробіть модель або зліпіть скульптуру. Здійсніть прогулянку і подивіться на речі, які метафорично представляють проблему та силу зв'язку між цими речами. Запитайте ваших друзів і незнайомців, якою вони бачать її. Подумайте, як десятирічна дитина вирішила б вашу проблему? Запитайте дідуся. Уявіть, що Ви - це проблема.

12. Навчіться мислити нестандартно.Творчі генії не думають аналітично та логічно. Звичайні логічні та аналітичні мислителі є мислителями, які не звертають увагу на інформацію, яка не має прямого відношення до проблеми. Але насправді вони тільки зменьшують кількість своїх можливостей. Творчі генії, навпаки, шукають способи для включення усього в процес вирішення проблеми, у тому числі і речей, які не є однорідними та ніяк не пов'язані з нею.Створення зв'язків між непов'язаними або різнорідними предметами провокує різні моделі мислення в мозку. Ці нові моделі призводять до нових відносин, які створюють різноманітні шляхи для зосередження над інформацією та різні способи їх інтерпретації.Саме цей процес і є процесом, під час якого створюються оригінальні та по-справжньому нові ідеї. Альберт Ейнштейн якось хвацько зауважив:

І, нарешті, творчість - річ парадоксальна. Аби щось створити, людина повинна мати знання, але забувати їх, повинна бачити несподівані зв'язки у речах, але не мати психічного розладу, повинна важко працювати, але витрачати також час на безділля для накопичення інформації, повинна створити багато ідей, але більшість з яких є марними, повинна дивитися на одне і те ж, як усі інші, але побачити щось інше, повинна хотіти досягти успіху, але вміти також прийняти відмову, повинна бути наполегливою, але не впертою, повинна прислухатися до експертів, але знати, наскільки серйозно приймати їх поради до уваги.

Коли Ви змінюєте спосіб сприйняття речей, то речі, які Ви сприймаєте, змінюються також.

Як зробити квест на уроці?

semenova20015 — Sun, 13 Aug 2017 20:54:49 GMT

Як самостійно створити квест, який можна використати на уроці, щоб перетворити освоєння навчального матеріалу в місію, а звичайну тему — в захоплюючу історію.
Гра може підняти мотивацію і зробити шкільні уроки дійсно корисними і такими, що запам'ятовуються, а педагог з компетенціями ігрового майстра цінується високо — це напрям в освіті називають у числі найбільш перспективних.

Що повинно бути у квесті?

Мета для гравців. Це головне завдання, актуальна для ігрового світу. «Пройти навчальну тему» — це не ігрова мета, а пункт для вашої звітності. Хто б став грати в шутер або стратегію, мета яких авторами позначається як «пройти гру»? Формулювання «відновити цивілізацію після апокаліпсису» звучить цікавіше. Уявіть собі, що ми потрапляємо у світ після глобальної катастрофи. Для молодого генетика тут багато роботи! Конкретні дії в грі повинні служити основній місії. Наприклад, на монстрів, що населяють пустки, можна впливати, тільки розібравшись у природі їх мутацій (а заодно в тому, що це взагалі таке — мутація). Ось такий урок біології в старшій школі.
Ролі гравців. Усередині ігрового простору учні виступають у ролі ігрових персонажів. Стародавні єгиптяни в спробах побудувати піраміду? Група астронавтів, які забули на Марсі, як персонажа фільму Рідлі Скотта? Мандрівники у часі? Все залежить від сюжету і головної мети. А, вірніше, тільки від вашої фантазії.
Кооперативні дії. Ускладнюючи гру, можна додавати рольові елементи. У цьому випадку клас треба об'єднати в групи, додати змагальності, дати якимось з гравців особисті цілі, зробити взаємну допомогу, ускладнити систему взаємодій. Такі методи будуть не тільки сприяти засвоєнню предмета, але й вдосконалювати соціальні навички. Ситуація, при якій кожен учень робить свою частину роботи і чекає інших, мало чим відрізняється від звичайного розв'язування прикладів на уроці. Тому добре працює кооперація. Наприклад, одні гравці володіють методом розв'язування поставленої задачі, а інші — даними.
Загадки і головоломки. З цією частиною у вчителя-предметника не повинно виникнути проблем: будь-яке завдання із збірника завдань можна помістити в цікавий контекст. Самі по собі коливальний контур і електричний ланцюг — абстрактні поняття. Але якщо тобі важливо, куди тече струм, і що саме станеться після зміни напруги, завдання відразу набуває осмисленість. Безглузді речі ми запам'ятовуємо куди гірше, ніж ті, від яких щось залежить. Завдання на знання предмета корисно поєднувати з загадками на кмітливість, які задіють кмітливість. Важливо: задача повинна бути умовою для того, щоб рухатися далі.
Ігрові механіки. Це ті правила, які працюють в грі та забезпечують причинно-наслідкові зв'язки. Вступивши певним чином, ти отримуєш певний результат. Придумайте, як працюють ті чи інші елементи у вашому світі, яким правилам він підпорядкований. Наприклад, щоб рухатися далі, потрібно збирати ресурс. Або з кожним наступним кроком гравці отримують додаткові можливості.
Сюжет та інтерактивність. Мікросюжет є і в завданнях підручників: «Іванко пішов збирати яблука...» Проте підручники не дають зворотного зв'язку. Результатом контрольної роботи стає оцінка, а не знання про те, який вплив чинився на вигаданий світ. Учень не дізнається, чи буде плакати Іванко, якщо з його вини залишаться без яблук. А ось інтерактивна гра робить рішення гравців необхідними і реагує на них.

Які використовувати інструменти?

Все залежить від того, якими засобами ви володієте і який квест хочете провести. У будь-якому випадку, головний інструмент — ваш розум і уява учнів. Поїздка на природу дає можливість включити в програму рухливі ігри та елементи спортивного орієнтування. Однак за містом займатися можна не лише іграми в «зірницю». У багатьох нестандартних системах освіти заняття з предметів проходять під відкритим небом.

Виїзний урок-екскурсія по місту — теж відмінний спосіб зробити квест-пригоду на великій території. Тут можна звернутися до додатків для екскурсій. У колекції Izi Travel можна знайти маршрут по різним містам і музеям. Також сервіс дозволяє записати свій аудіогід, і тут починається найцікавіше. Звичайно, спершу доведеться кілька разів пройтися маршрутом самому, щоб розрахувати таймінг і розкласти конверти із завданнями та флешки з матеріалами в затишні місця.
У 45-хвилинного уроку в класі теж є свої переваги — виходить компактна кабінетна гра, в центрі якої знаходиться якась конкретна тема. Головне мати в голові історію, правила світу і набір кейсів.
Вчителі хімії і фізики, у яких є інструментарій для дослідів, вже знаходяться у виграшній позиції. Потрібно просто придумати, яку практичну мету має досвід в рамках ігрового світу. Виділяємо ДНК банана, щоб спорядити експедицію з пробами земних рослин. Інакше не бачити на колонізованих планетах бананів! Злочинця можна знайти за типом мікроорганізмів, які залишилися на доказах. Лакмус дозволяє читати зашифровані послання — якщо зумієш правильно визначити вид хімічного середовища.

Для ігрових цілей можна використовувати різні ресурси і програми для вчителів. Наприклад, щоб користуватися Pliсkers, потрібні тільки телефон вчителя з встановленим додатком і набір роздрукованих карток у учнів. Це дуже швидкий і простий спосіб для колективних рішень і голосувань.

По класу можна розклеїти роздруковані QR-коди, які ведуть на сторінку з інформацією. Для цього потрібно створити сторінки, посилання на які будуть перетворені, і скористатися генератором кодів. На смартфонах учнів повинні стояти QR-рідери — завантажити такі безкоштовні програми не становить труднощів. Картки з такими кодами можуть бути також ігровою валютою, яку отримуєш, виконуючи завдання. Або стародавніми замками на артефактах загиблих цивілізацій, які потрібно сканувати.

В якості тренування можна запропонувати учням створити їх власний квест.
Щоб створити гру, технічні засоби не обов'язкові. Можна все зробити на папірцях і з усім, що трапиться під руку. Але технічні штуки допомагають автоматизувати багато. І ще що важливо: з ними зручніше упакувати гру в упаковку.
Отже, залучати новинки техніки, як і вбиратися в костюми історичних героїв, не обов'язково. Щоб перетворити шкільне заняття в освітній квест потрібно, в першу чергу, розуміння гейміфікаційних принципів. А в якості засобів можна використовувати лише папір, вміст шкільних лабораторій і мобільні телефони.
Головне в грі — інтерес, залученість, натхнення і азарт. Ці переживання можна викликати різними способами.

Джерело: https://newtonew.com/discussions/live-quest-lesson

Як підтримувати дисципліну в класі?

semenova20015 — Sun, 13 Aug 2017 18:13:44 GMT

Дисципліна – це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль. Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителями і дітьми. Необхідно враховувати що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.
Учителю на замітку:

якщо знаю, що знаю мало, зроблю все, щоб знати більше;
шукай хороше в кожній дитині й дорослому – погане завжди зверху;
умій усе бачити і все чути, але вмій робити вигляд, що нічого не помічаєш;
учитель – арбітр, консультант, режисер, друг;
знай закон дзеркальності – який ти, такий і твій клас;
будь чесним із дітьми, не обіцяй того, чого не зможеш виконати, не викручуйся не обманюй. Якщо припустився помилки, визнай її;
примітивний той учитель, що не має почуття гумору. Гумор – посланець правди;
критикуй дітей не з задоволенням, а з болем;
ніколи не кричи на дітей, бо це ознака твого безсилля;
пам’ятай: тихий переконливий тон, впливає більше, ніж крик;
не сердься довго на дитину. Це не професійно. Вмій прощати;
будь з дітьми разом, поруч але трохи попереду;
терпіння і труд – усе перетруть.

МЕНШЕ СЛІВ

Чим менше слів – тим сильніший ефект. Будьте лаконічними. Коли людина говорить багато і швидко, це видає її хвилювання та нерішучість. Коли ви говорите коротко і по суті, це свідчить про підготовленість та впевненість у собі. Використовуйте прості синтаксичні конструкції та виражайте свої думки просто і зрозуміло. Так потрібна інформація не загубиться серед зайвих фраз.

НЕ НАМАГАЙТЕСЯ ПЕРЕКРИЧАТИ УЧНІВ

Покажіть, що говоритимете лише тоді, коли в класі буде повна тиша. Так ви продемонструєте, що не збираєтеся ні з ким змагатися за увагу. Що вам вирішувати, хто коли говоритиме. Інколи для цього потрібно зупинитися та перерватися на півслові. Повторити ще раз, ще більше скорочуючи фразу та збільшуючи час паузи. І так до моменту, доки учні не втихомиряться.

НЕ ДОЗВОЛЯЙТЕ ВТЯГУВАТИ СЕБЕ У СУПЕРЕЧКУ

Не дозволяйте втягувати себе у діалог, який не стосується теми. Це особливо актуально, коли учитель робить зауваження, а учень «виправдовується» або починає сперечатися. Не відповідайте на «аргументи», повторіть власну вимогу чи зауваження. Звучить дещо безкомпромісно, але це ваше рішення і ви в ньому впевнені. Ваше завдання – відновити дисципліну.

МОВА ТІЛА

Вимагати тишини можна не лише словами, а й жестами чи поглядом. Щоб підкреслити важливість певних слів, поверніться до співрозмовника усім тілом. Дивіться у вічі, злегка нахиліться (цей жест свідчить про те, що у вас все під контролем). Коли даєте завдання, стійте на одному місці. Не потрібно жестикулювати, краще скласти руки за спину. І не відволікайтеся на сторонні справи.

НЕ ПІДВИЩУЙТЕ ГОЛОС

Коли вчитель втрачає контроль над класом, перший імпульс – підвищити голос, перекричати учнів. Насправді підвищення голосу свідчить про хвилювання та страх, і учні це дуже тонко відчувають. Інколи провокують ще більше. Щоб втримати увагу, краще говорити повільніше і тихіше. Знижуйте голос. Нехай учні в прямому сенсі цього слова прислуховуються до вас.

Методичні рекомендації щодо викладання інформатики у 2017/2018 навчальному році

semenova20015 — Thu, 10 Aug 2017 20:44:49 GMT

У 2017/2018 навчальному році (наказ МОН № 804 від 07.06. 2017 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів») вивчення інформатики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладах області здійснюватиметься за оновленою навчальною програмою відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392, з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462), яка розміщена за посиланням http://osvita.ua/school/program/program-5-9/56131/.